Інтерв’ю з начальником управління виконавчої дирекції Фонду у Запорізькій області Олійником Миколою Захаровичем

      – Миколо Захаровичу, відомо, що за минулі роки у Запорізькій області спостерігалась тенденція до зниження виробничого травматизму, зокрема, у 2007 році відбулося зниження травматизму до 35 відсотків. А яка статистика першого кварталу цього року?

Показники виробничого травматизму першого кварталу негативні: кількість нещасних випадків збільшилась на 40 відсотків у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. За останній час постраждало 220 чоловік. Зафіксовано 127 нещасних випадків, із них 25 зі смертельним наслідком. До того ж у січні сталася максимальна кількість – 13 нещасних випадків зі смертельним наслідком. У лютому та березні по 6 нещасних випадків.
       Більшість нещасних випадків трапляється на підприємствах малого та середнього бізнесу у сфері торгівлі, послуг, особливо у кафе та ігрових центрах. 14 відсотків від загальної кількості нещасних випадків трапляється на великих підприємствах, перш за все, металургійних. Основні причини – це пожежі, дорожньо-транспортні пригоди, падіння з висоти.
       Маємо 6 нещасних випадків падіння з висоти четвертого та шостого поверхів під час виконання будівельно-монтажних робіт. Показовою є людська безтурботність: на потерпілому, наприклад, був ремінь безпеки, але не зафіксований страховим стропилом. Потягнули нагору ємність із розчином – зіскочило кріплення, і як результат – падіння.
       Що стосується дорожньо-транспортних пригод, то в кожному конкретному випадку жахливі наслідки. Сьогодні багато водіїв не мають достатньої кваліфікації та досвіду, щоб керувати автомобілем, часто вони не проходять ретельного медичного огляду.

      – З якими проблемами стикаються потерпілі під час отримання травм?

Перш за все, це надання екстреної медичної допомоги. Саме перші хвилини після отримання травми є вирішальними у рятуванні життя людини та її подальшій реабілітації.
       Але у першу хвилину ніхто не може сказати, наскільки цей нещасний випадок пов’язаний з виробництвом. Визначити це може роботодавець за допомогою комісії з розслідування. А комісія працює як мінімум 3 – 4 дні. Ось і постає проблема: як терміново допомогти людині? Ми справді співчуваємо та співпереживаємо. Якщо роботодавець погоджується з тим, що травма пов’язана з виробництвом, а документів немає, то просимо його оплачувати витрати на лікування. Фонд гарантує повернення, дає офіційну розписку. Але директор від директора різниться. Один роботодавець має можливість профінансувати лікування, а інший – ні.

       – Які організаційні, правові та фінансові заходи потрібні для вирішення існуючих проблем?

Законодавство у нас непогане, як із соціального страхування, так і з питань охорони праці, але є проблеми, що виникають, коли ми починаємо застосовувати ці закони. Вирішено на сьогодні питання щодо повного погашення заборгованості, що склалася протягом останніх років. Налагоджено систему відшкодування медико-соціальних послуг та реабілітації. А тепер проблемою є, зокрема, недостатнє фінансування лікувальних закладів різних рівнів.
       Якби не порушувались норми, прописані в законах «Про охорону праці», «Про охорону здоров’я», то проблема на 98 відсотків була б вирішена. Звичайно, виникали б певні робочі нюанси. Зокрема, це стосується тривалості розслідування нещасних випадків. У цей вирішальний для одужання час немає коштів, це гальмує процес лікування. Потребує вдосконалення сам порядок відшкодування, відповідні пропозиції з цього питання ми внесли до Міністерства праці та соціальної політики України. Якщо врегулювати дане питання, це значно полегшить вирішення проблеми.

       – Які заходи першочергові в попередженні травматизму на підприємствах?

Керівнику завжди потрібно починати з себе. Він повинен бути підготовлений, беручись керувати підприємством. Недостатньо мати освіту, директор повинен бути компетентним у питаннях організації безпечної роботи на своєму підприємстві.
       Перед службою страхових експертів ми, разом з Держгірпромнаглядом, ставимо завдання: надавати практичну допомогу в проходженні навчання керівників підприємств, забезпечити їх методичним матеріалом. Підприємству, де працює до 50 працівників, необхідно мати куточок з охорони праці. Зараз готуємо пакет правових актів в друкованому вигляді та на диску, щоб виробники не ходили і не шукали те, що необхідно для роботи. Це форми, інструкції, норми і правила. Роздаємо все це безкоштовно, вже забезпечили комплектами чверть всіх страхувальників обласного центра.
       Якщо на підприємстві більш ніж 50 працівників, то ми забезпечуємо всією методичною літературою для оформлення кабінетів з охорони праці. Це економить час керівника та підвищує ефективність інструктажу з техніки безпеки та охорони праці. Щоб кожна людина була попереджена та ознайомлена, на які ризики вона наражається в процесі трудової діяльності. І кожен керівник на своєму рівні повинен знати, що працівника потрібно чітко інформувати про ризики. А щоб знати їх, сам керівник повинен з’ясувати, що небезпечно на його підприємстві.
       Ще одна проблема: якщо відбулася дорожньо-транспортна пригода – це свідчить про нещасний випадок на виробництві Без відповідних документів компетентних органів не можна визнати, що це нещасний випадок на виробництві. Людина після аварії знаходиться в лікарні. Але триває паперова тяганина: з’ясовується чи була машина технічно справна, чи не справна.
       З 1 березня ми здійснили перерахунок виплат інвалідам, що мають стійку втрату працездатності. Розрахунок показав, що виплати збільшились на 12,5 відсотків. Здійснено перерахунки, виходячи з одноразових виплат та витрат на догляд, що залежать від мінімальної заробітної плати. Оскільки з 1 квітня мінімальна зарплата збільшилась, тепер інваліди першої групи отримують три види догляду. Один із видів становить 525 грн., другий – половину, третій чверть від 525 грн. Людина отримує як втрачену заробітну плату, так і ці виплати. Ми оплачуємо і за медикаменти. Середньомісячні витрати на одного потерпілого становлять 1875 грн. – це витрати медико-соціальні, крім виплат.
       Мені було дуже приємно, коли до мене  підійшов молодий чоловік, якому наш Фонд допоміг частково реабілітуватися – поставити протез руки за 48 тис. грн.! Я радий за нього, але, звичайно, було б добре, якби запрацювала система профілактики. Щоб не тільки наші 22 страхових експерти та 49 інспекторів Держгірпромнагляду про це дбали, а щоб профілактикою у першу чергу займався роботодавець, щоб він свідомо йшов на організацію профілактичної роботи, тоді результат буде такий, як у розвинених європейських державах, де один нещасний випадок припадає на 10 000 працюючих.