Про створення безпечних умов праці, попередження виробничого травматизму у сільськогосподарському виробництві розповідає начальник відділення виконавчої дирекції Фонду у Красилівському районі Хмельницької області Федір П'ятаченко:

«Однією з найбільш потужних складових економіки Красилівського району є агропромисловий комплекс, а галузь сільськогосподарського виробництва відіграє в цій системі провідну роль.

Економічний процес відтворення в сільському господарстві тісно переплітається з природним. Тому, характерними особливостями сільськогосподарського виробництва, які відрізняють його від промисловості, є сезонність, що зумовлює виконання у стислий термін значного обсягу робіт, які різняться організацією праці, технологією, задіяною технікою й навіть зовнішніми умовами; переважна робота на відкритому повітрі (незважаючи на погодні умови, нерідко несприятливі); віддаленість місць проведення робіт (нерідко працівники, особливо механізатори, працюють на окремих, віддалених від населених пунктів виробничих дільницях). Все це безпосередньо впливає на рівень працездатності та підвищення втомлюваності виконавців.

На сьогодні більшість агропромислових підприємств району оснащено сучасною складною технікою, але безпечна робота на ній потребує спеціальних знань з питань безпечної експлуатації, обслуговування та безпечного виконання робіт, а також факторів, що впливають на стан людини.

Хоча сільськогосподарське виробництво включає в себе різні види робіт, технології, але в силу перерахованих обставин заходи, що направлені на забезпечення безпечних умов праці, дещо різняться від загальноприйнятих в галузях промислового виробництва.

Будь-який нещасний випадок є результатом небезпечної ситуації, яка виникла внаслідок порушення, допущеного при виконанні тієї чи іншої роботи або її частини. Тому, ефективність створення безпечних умов праці, попередження виробничого травматизму у великій мірі залежить від розуміння, знання і чіткої уяви працівниками конкретних причин та обставин нещасних випадків (більше половини нещасних випадків виникає через недооцінку або нерозуміння працівниками небезпеки).

В кожному нещасному випадку у більшості причинних факторів можна виділити ті, що безпосередньо спричинили його. Як показує практика, їх два. По-перше, це так званий людський фактор, тобто дії працівника, що не відповідають жодним вимогам його необхідної поведінки. По-друге, стан виробничого середовища (машини та механізми, будівлі, стан доріг), який не відповідає вимогам норм і правил з охорони праці. Якщо перший фактор цілком залежить від працівника, то другий - майже завжди є наслідком недосконалості або несправності машин і механізмів, відхилення від технології виробництва, незадовільного стану доріг, агресивності тварин тощо.

Через вищий рівень зайнятості працівників під час весняно-літніх та осінніх робіт, ніж у зимовий період, складність і обмеження у строках виконання цих робіт, кількість нещасних випадків нерівномірно розподіляється за порами року, місяцях та кварталах.

Проведені дослідження причин виробничого травматизму на підприємствах та організаціях Красилівського району за останні п'ять років показують, що майже кожний третій випадок із загальної кількості пов'язаних з виробництвом нещасних випадків трапився саме у сільському господарстві, та в своїй більшості, а це близько 85 відсотків, має організаційний характер.

В кожній галузі виробництва є свої найбільш характерні причини, які приводять до виникнення травм. Основними причинами настання нещасних випадків на сільськогосподарських підприємствах Красилівського району протягом останніх років є: знаходження потерпілого в зоні маневрування мобільних машин; порушення вимог інструкцій по охороні праці при обслуговуванні тварин; падіння з висоти; відсутність захисного огородження небезпечних зон машин і механізмів.

Як приклад, можна навести нещасний випадок, що стався в одному з агроформувань Красилівського району. Від керівника виробничої дільниці тракторист отримав завдання провести вивантаження маточних цукрових буряків, укладених в кагат, за допомогою трактора в агрегаті з універсальним тракторним канавокопачем для подальшої посадки. Під'єднавши агрегат до трактора, працівник перевірив його роботу на холостому ходу. А після змащення хрестовин карданного валу, приступив до виконання основної роботи, не встановивши при цьому на кардан захисне огородження. В процесі роботи на вивантажувальний стрічковий транспортер постійно разом із буряками попадала земля, яку необхідно було час від часу відкидати зі транспортера. Тракторист дану операцію проводив без зупинки агрегату і, при черговому очищенні болтом запобіжної муфти, що встановлена на карданному валу, була захоплена куртка працюючого. Як наслідок, виконавець робіт отримав важкі травми - струс головного мозку, рвані рани голови і тулуба, перелом ребер зліва, численні забої тулуба, кісток, шок II-го ступеню.

Травмування механізаторів значною мірою залежить від технічного стану транспортних засобів, навченості персоналу та дотримання вимог інструкцій з охорони праці. Показовий випадок стався на ще одному приватному сільськогосподарському підприємстві району. Бригадир даного підприємства дав завдання трактористу та дозволив йому використовувати трактор в агрегаті з причепом до нього, які перебували у незадовільному технічному стані (причіп не обладнаний гальмівною системою, на тракторі відсутній компресор та несправне рульове управління, дана техніка не пройшла державного огляду). До того ж, ведучі колеса трактору не були переведені на широку колію, як того вимагали правила керування. Внаслідок вищезазначених небезпечних факторів трактор перекинувся, завдавши при цьому важкого травмування працівнику.

Саме тому, для недопущення подібних випадків і виробничого травматизму взагалі, у сільськогосподарському виробництві необхідні різносторонні знання з питань охорони праці; вміння та навички виявляти та усувати потенціальні небезпеки, які можуть спричинити виробничу травму; спроможність враховувати вплив часто змінюваних зовнішніх факторів на безпечне виконання робіт; володіння прийомами надання долікарської допомоги і, найголовніше, вміння керівників, спеціалістів та виконавців робіт приймати слушні рішення при виникненні травмонебезпечних ситуацій.

Враховуючи, що весна і наближення весняно-польових робіт не за горами, хотілось би звернутись до керівників сільськогосподарських підприємств з тим, щоб вони вжили всі можливі заходи задля безпечної організації робіт, передбачення та попередження травматизму серед працюючих.»