Про необхідність внесення змін до Порядку розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві розповідає начальник управління виконавчої дирекції Фонду у Дніпропетровській області Надія Братко:

«Не має необхідності вкотре говорити про важливість профілактики виробничого травматизму. Збільшення витрат на профілактичні заходи повинно стати наслідками зниження рівня виробничого травматизму, що забезпечує зменшення видатків на страхові виплати і надання соціальних послуг потерпілим на виробництві. Наприклад, за даними минулого року в середньому в Дніпропетровській області сума одноразової страхової виплати травмованому на виробництві дорівнює близько 39 тис. гривень. Тенденція до зниження виробничого травматизму із 2003 року дозволяє збільшити суми коштів на пропаганду безпечних і нешкідливих умов праці, на навчання відповідних спеціалістів з питань охорони праці підприємств. Хочу зупинитись на одній із форм профілактики, яка, на мою думку, на даний момент є однією з найефективніших. Я маю на увазі розслідування нещасних випадків, в яких наше управління та відділення виконавчої дирекції Фонду у Дніпропетровській області в особі страхових експертів бере найактивнішу участь.

Така увага до означеної форми роботи закономірна. Адже правильно визначені обставини та причини нещасних випадків, а як наслідок, і грамотно розроблені заходи по усуненню причин, дозволяють в подальшому уникати подібних нещасть. Однак, ні для кого не секрет, що якраз в процесі розслідування виникають розбіжності серед членів комісій з їх формулювання. Що лежить в їх основі? Різні підходи до того чи іншого нещасного випадку, які обґрунтовуються, як правило, різночитанням нормативних актів, що регламентують процес розслідування. Перш за все, я маю на увазі нормативні акти з охорони праці і неоднозначність закладених в них визначень. Це Порядок розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, а також Перелік обставин, за яких настає страховий випадок. Так сталося, що одна з сторін, що бере участь у процесі розроблення даних документів, змогла максимально захистити права працюючих, в тому числі й тих, хто не знає і не виконує вимоги нормативних актів з охорони праці, свідомо ігнорує правила безпечної експлуатації машин, механізмів, не бажає користуватися засобами колективного та індивідуального захисту. В результаті втрачається об'єктивність розслідувань, робляться помилкові висновки. Порушники нормативних актів з охорони праці отримують безпідставно страхові виплати, це створює нездорову атмосферу в виробничих колективах, знижає ефективність профілактичних заходів. Адже, коли вже складений акт форми Н–1, ми не можемо відмовити в страхових виплатах. Судитися? Досвід показує, що ця міра практично безрезультатна. Маса судових рішень на користь потерпілих і обмаль позитивних для Фонду.

Наведу декілька прикладів, які відображають суть порушеного питання. Так, був складений акт за формою Н–1 при розслідуванні нещасного випадку з трактористом (смт Синельникове), який самовільно використав трактор, що належав господарству, для перевезення за винагороду сіна з поля до двору одного з мешканців району. При цьому тракторист загинув, так як був дуже п'яний і не справився з керуванням. В стані сильного алкогольного сп'яніння пішов з життя робітник елеватора в смт Покровка, який вирішив за необхідне розслабитися в бункері для приймання зерна, глибиною біля метра і заповненого менш, аніж чим на половину. Висновок комісії «Нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом». Якби ці трагічні події не були пов'язані з виробництвом і під час інструктажів були вказані реальні причини загибелі постраждалих – їх алкогольне сп'яніння і неадекватна реакція на навколишнє середовище – впевнена, у багатьох робітників відпало б бажання приходити на роботу в нетверезому стані чи розпивати спиртні напої в процесі праці. В той же час, якби всі страхові виплати потерпілому, який загинув в стадії алкогольного сп'яніння лягли на плечі підприємства, то підприємство вжило б всі заходи впливу на дану ситуацію. Як приклад, до того часу, коли питання виплати моральної шкоди потерпілим на виробництві стосувалося тільки Фонду, керівники підприємств осторонь спостерігали як гроші Фонду осідали в кишенях адвокатів. На сьогодні ситуація змінилася і вже керівники підприємств звертаються за допомогою до місцевої влади аби захистити свій бізнес, стабільність підприємства від тих самих адвокатів, які вимагають з підприємства відшкодовування моральної шкоди.

Наведені приклади доводять, що існуючий Порядок розслідування дозволяє всупереч логіці, здоровому глузду пов'язувати з виробництвом будь-які нещасні випадки, при наявності таких складових, як територія підприємства, робочий час і завдання роботодавця, навіть дане в усній формі, яке ні довести, ні спростувати неможливо. Безліч непорозумінь виникає, коли необхідно розслідувати нещасний випадок з робітником ліквідованого підприємства без правонаступника, коли у підприємства відсутня печать підприємства і не має можливості оформити належним чином акт за результатами розслідування. Порядок розслідування не дає відповіді не тільки на ці, але і на інші питання.

Недосконалий Порядок розслідування в частині розслідування нещасних випадків за заявою працівника незалежно від терміну давності подій. Про яку об'єктивність може йти мова через 20, а то й 30 років після дати, на яку посилається заявник. В таких випадках обставини нещасних випадків часто надумані, свідки, як правило, відсутні, і взагалі, з часом у людини настає вікова патологія і визначити наслідки травми неможливо.

Багато суперечок, різночитань в комісіях викликають нещасні випадки з особами, що працюють за цивільно-правовими угодами (договорами підряду). Один з багатьох прикладів. В Покровському районному центрі зайнятості населення перебував на обліку і отримував допомогу, як безробітний, чоловік, який в той же час працював в товаристві з обмеженою відповідальністю, відповідно й отримуючи там заробітну плату. У 2005 році працівник помер на робочому місці від серцево–судинної недостатності. Комісія спеціального розслідування правомірно не пов'язала даний випадок з виробництвом і склала акт форми НПВ. Представники потерпілої сторони звернулись до суду, який зобов'язав теруправління Держгірпромнагляду в Дніпропетровській області провести повторне розслідування і скласти акт форми Н-1. В даний час вживаються заходи для того, аби не допустити необґрунтовані, нецільові страхові виплати.

Виникає резонне питання: чому страхові експерти, як члени комісій і як представники Фонду, який безпосередньо несе видатки, далеко не завжди впливають на хід розслідування. Відповідь знову ж у вказаному Порядку розслідування нещасних випадків, де вказано, що тільки посадові особи Держгірпромнагляду мають право видавати обов'язкові для виконання роботодавцем приписи, пов'язані з розслідуванням нещасних випадків і оформленням відповідних актів. За представниками ж Фонду – право переконувати і доводити до представників роботодавця і трудового колективу їх неправоту. Тому вважаю, що вже прийшов час з метою удосконалення роботи страхових експертів переглянути вищевказаний Порядок розслідувань від 25.08.2004 року №1112 і внести до нього відповідні зміни».