08 липня 2010 р.
|
||
|
Про роботу відділення виконавчої дирекції Фонду у Хустському районі Закарпатської області щодо профілактики нещасних випадків на виробництві розповідає заступник начальника відділення Юрій Боровий: «Сьогодні відділення виконавчої дирекції Фонду у Хустському районі Закарпатської області надає допомогу 75 жителям Міжгірського району, які отримали виробничі травми. Причини, як і самі нещасні випадки, досить різні. Люди не завжди поводяться обережно, ігнорують техніку безпеки на робочому місці, що і призводить до трагічних ситуацій. Десь не догледів, десь не допильнував і все – людина автоматично зі здорової перетворюється на інваліда. І таких випадків дуже багато. У тлумачному словнику «обережний» - той, хто передбачає можливу небезпеку, обачний… А відповідно до статті 14 Закону України «Про охорону праці» «працівник зобов'язаний дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку та здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства…». Хто ж тоді винний у нещасному випадку на виробництві, який стався через власну необережність постраждалого? Керівник структурного підрозділу, начальник відділу, головний бухгалтер чи, може, директор підприємства? Якщо постраждалий вчасно і у повному обсязі отримав спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального захисту, якісний інструктаж з охорони праці, під час якого був ознайомлений, зокрема, з вимогами статті 14 Закону України «Про охорону праці», а відповідно, знав про те, що і він сам повинен піклуватися про особисту безпеку та здоров'я, але відволікся, заговорився по мобільному телефону, знехтував можливою небезпекою, не подумав про наслідки своїх дій і отримав травму на виробництві, то кого, крім себе, слід вважати винним у нещасті? Ось чому ми постійно нагадуємо про елементарні правила безпеки, застерігаємо, проводимо різні лекції, семінари для працівників підприємств та організацій, аби уникнути цих трагедій. Одним із напрямів роботи нашого відділення є профілактика нещасних випадків, адже, усім відомо, що краще попередити, аніж потім мати величезні проблеми. Охорона праці для працівника – чи не єдиний спосіб зберегти найцінніше – життя, здоров'я та працездатність. Саме тому всі повинні про це пам'ятати і виконувати, як невід'ємну складову трудових обов'язків. З цих позицій повинна будуватися організаційна робота усіх, хто бере участь у виробничому процесі. Вчасно запобігти нещасному випадку – головна мета, основний принцип у справі забезпечення охорони праці. На жаль, у реальному житті ми зустрічаємося із байдужістю працівників до своєї долі та низьким рівнем культури виробничих відносин. Значна кількість порушень чинного законодавства відбувається через некомпетентність керівників організацій, їхнього невміння організовувати роботу з охорони праці. Практика показує, що необхідною умовою успішного вирішення всього комплексу проблем у цьому напрямі - профілактики травматизму, професійних захворювань – є підвищення рівня знань з цих питань керівників, їх заступників, фахівців та самих працівників. У цьому плані велике значення для організації безпечних умов праці має професійний вибір і навчання працюючих безпечним прийомам роботи. Системне навчання працюючих, можливо б, зарадило тій картині, яку ми маємо на сьогодні. А обов'язки тої посадової особи, яка це зобов'язана проводити, виконувалися б практично щодня, а не залишалися прописаним постулатом у посадових інструкціях. Встановлено, що серед виробничого устаткування найбільш небезпечним залишаються автотранспортні засоби, деревообробне, ковальсько-пресове та підйомно-транспортне устаткування і техніка. Тому надзвичайно важливу роль у забезпеченні нешкідливих умов праці відіграють заходи, спрямовані на перевірку виробничого устаткування. Але якщо нещасний випадок стався, потерпілому необхідна вчасна допомога за рахунок страхових внесків суб'єктів господарювання до Фонду. Більшість страхувальників району вчасно та у повному обсязі виконують свої законодавчо визначені зобов'язання. В цьому слід відзначити роботу АТЗТ «Міжгірський лісокомбінат», який став основним платником страхових внесків до Фонду, а також відділу освіти райдерадміністрації, ДП «Міжгірське лісове господарство», Міжгірської районної лікарні, ТОВ «Роси-1» та низки інших. Але є факти і безвідповідального ставлення зі сплати внесків до Фонду. Мають недоїмку та заборгованість із виплати заробітної плати у І кварталі і до цього часу не сплатили кошти ТОВ «Євросервіс Карпати С.РЛ.», ПП «Карпати», ЗАТ «Джерела Міжгір'я», ТОВ «Краяни», а такі підприємці як Федір Васильович Клембак із села Синевир вперто ігнорують сплату внесків, таким чином позбавляючи найманих працівників, працю яких вони використовують, захисту від нещасних випадків на виробництві. Як бачимо, все взаємопов'язано: хтось потерпає від несвоєчасно виплачених або зменшених зарплат, хтось – від виплати із запізненням матеріальної допомоги Фондом. Крім того, тут є ще один аспект, який теж впливає на надходження страхових внесків. Певна частина малого та середнього бізнесу, вимушено чи ні, використовує тіньові методи виплати зарплат своїм працівникам, а це відповідно впливає на дохідну частину Фонду, а найголовніше – позбавляє працівників соціального захисту від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання. Іноді люди свідомо на це йдуть, аби отримати на руки більше грошей, іноді через свою необізнаність. Добре, коли все добре, проте, у житті буває всяке. І в разі виникнення трагічної ситуації, людина залишається сам-на-сам зі своїм горем, і претензій їй нікому пред'явити. Інша справа, коли людина оформлена на підприємстві. У разі отримання травми і своєчасному зверненні до виконавчих органів Фонду, їй буде забезпечена необхідна допомога. Ситуації бувають різні, проте, всі вони вирішуються позитивно за умови, якщо і працівник, і роботодавець дотримуватимуться чинного законодавства. Аби запобігти нещастю у виробничому процесі, керівники підприємств повинні створювати відповідні безпечні умови праці, що збереже не лише здоров'я людей, а й позитивно впливатиме на економічні показники підприємства та на психологічний клімат у трудовому колективі.» |