Про деякі проблеми медико-соціальної реабілітації потерпілих на виробництві та шляхи їх вирішення розповідає начальник управління виконавчої дирекції Фонду у Донецькій області Віктор Крот:

«Медико-соціальна реабілітація потерпілих на виробництві проводиться управлінням і відділеннями виконавчої дирекції Фонду у Донецькій області відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових документів.

На обліку у відділеннях виконавчої дирекції Фонду у Донецькій області у 2009 році знаходилося 103 504 потерпілих на виробництві.

За 2009 рік 22627 потерпілим на виробництві були надані медико-соціальні послуги на загальну суму 65293531 грн., витрати на одного потерпілого склали – 2885,6 грн. (2008 рік – 25950 потерпілих на суму – 48888153 грн., витрати на одного потерпілого – 1883,9 грн.).

Відділення виконавчої дирекції Фонду в містах та районах області у 2009 році забезпечували потерпілих на виробництві спільно з лікувальними установами та аптечною мережею лікарськими засобами та виробами медичного призначення на підставі 287 укладених обласним управлінням, районними та міським відділеннями двосторонніх та тристоронніх договорів (у 2008 р. - 166 договорів).

Отримали стаціонарне лікування 12 066 потерпілих на виробництві на суму 14404 873 грн., в амбулаторних умовах проліковано 10 158 чол. на суму 11825 308 гривень.

З наслідками трудового каліцтва знаходяться на обліку 70 136 чол., з них: інваліди 1 групи – 814 чол. (у т.ч. із пошкодженням спинного мозку – 285), 2 групи – 4 068 чол., 3 групи – 19 745 чол., потерпілих із ступенем втрати працездатності – 45 509 чол., які згідно висновків МСЕК потребують додаткових видів допомоги.

Серед інвалідів праці з самими тяжкими наслідками виробничих травм є інваліди 1 групи з ураженням спинного мозку (спинальники), які потребують постійного проведення комплексних заходів з їх медико-соціальної реабілітації.

Аналіз особових справ інвалідів-спинальників показав наступне.

У виписках з актів огляду МСЕК відсутні записи про потребу у медикаментозному лікуванні - у 35 (12,3%) випадках, про потребу у санаторно-курортному лікуванні – у 23 (8,1%) випадках, в інвалідних колясках – у 55 (19,3%) випадках, у функціонально-ортопедичних ліжках – у 193 (67,7%) випадках, памперсах – у 118 (41,4%). Більшість з цих інвалідів–спинальників мають довідки МСЕК без терміну переогляду та відмовлялись від направлення на МСЕК для визначення додаткових видів допомоги (в минулі роки саме за наполяганням Фонду більшість потерпілих пройшли переогляд МСЕК для вирішення різних питань).

Тільки 18,8% від загальної кількості спинальників проводиться медична реабілітація за договором в Донецькій обласній лікарні відновного лікування, яка є єдиною в Україні лікарнею для лікування потерпілих на виробництві з ураженнями хребта; санаторне-курортне лікування у санаторії «Слов'янський» отримують близько 35,2% від загальної кількості спинальників.

З метою поліпшення роботи з питань медико-соціальної реабілітації інвалідів-спинальників управлінням виконавчої дирекції Фонду у Донецькій області був розроблений комплекс відповідних заходів.

Управлінням були надані доручення відділенням виконавчої дирекції Фонду спільно з лікарями ЛПЗ відвідати на дому інвалідів-спинальників з метою визначення їх потреб в обстеженні, лікуванні, інших додаткових видів допомоги.

Як наслідок, відвідано 282 інваліда-спинальника. У відвідуванні потерпілих на виробництві спільно із спеціалістами відділень виконавчої дирекції Фонду взяли участь представники ЛПЗ – заступники лікарів по ЛТЕ, заступники головних лікарів по поліклініці, дільничні терапевти, лікарі-невропатологи, лікарі-хірурги, в деяких містах – представники Спілок шахтарів-інвалідів, а у м. Сніжне – заступник міського голови.

З кожним інвалідом-спинальником проведено співбесіду, прийняті до уваги побажання кожного інваліда, які внесені у відповідні акти. Більшість інвалідів, які потребують додаткових видів допомоги, однак, які не визначені у виписках з актів огляду МСЕК, висловили побажання пройти огляд МСЕК за допомогою спеціалістів відділень виконавчої дирекції Фонду.

З метою поліпшення роботи з питань медико-соціальної реабілітації інвалідів-спинальників управління звернулось до керівництва ДОЛВЛ з проханням проводити поглиблене обстеження таких потерпілих на виробництві згідно Стандартів, з обов'язковим визначенням функціональних порушень тазових органів; визначенні спинальникам кількості памперсів, сечоприймачів, пелюшок; проводити консультативний огляд уролога, проктолога; у виписці із історії хвороби надавати рекомендації кожному інваліду-спинальнику по методам медичної реабілітації вдома тощо.

Загальна кількість інвалідів, яким за рішенням МСЕК призначено санаторно-курортне лікування у відповідності до особових справ, становить – 22925, у т.ч. інвалідів внаслідок трудового каліцтва – 8707 чол., з профзахворюваннями – 14 218 чол.

За рахунок коштів виконавчої дирекції Фонду у 2009 році було забезпечено санаторно-курортними путівками 3684 інваліда праці на загальну суму 26 519 156 грн. Середня сума витрат на оздоровлення одного потерпілого складає – 7198,5 грн. (у 2008 році - 4 737 грн.).

Проте, на сьогодні існує дуже багато проблем щодо медико-соціальної реабілітації потерпілих на виробництві.

Одна з них - це питання забезпечення потерпілих на виробництві, які мешкають за межами України (1196 потерпілих), а отримують страхові виплати у наших робочих органах виконавчої дирекції Фонду, додатковими видами допомоги, у т.ч. санаторно-курортним лікуванням. Висновком МСЕК рекомендоване санаторно-курортне лікування 7 інвалідам праці 1 групи і 226 інвалідам 2 та 3 групи інвалідності, на жаль, забезпечити їх путівками немає можливості.

Для врегулювання цього питання необхідно внести зміни до «Положення про забезпечення інвалідів внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування», затвердженого постановою правління Фонду від 31 жовтня 2007 р. №49.

Також проблемним є стан професійної захворюваності у Донецькій області. На обліку у відділеннях виконавчої дирекції Фонду в нашій області з профзахворюваннями знаходиться 33 368 чол., з них: інваліди 1 групи – 123 чол., 2 групи – 2 642 чол., 3 групи – 24 789 чол., потерпілих із ступенем втрати професійної працездатності – 5 814 чол.

Аналіз професійної захворюваності по галузям промисловості свідчить, що біля 95% випадків профзахворювань встановлюється працівникам вугільної промисловості, металургійної – біля 2,5%, працівникам машинобудівної галузі – біля 2,3 відсотків. Профзахворювання встановлювались переважно працівникам пенсійного віку із значним виробничим стажем.

Високий рівень профзахворюваності визначається об'єктивними причинами: низькою культурою виробництва, недосконалістю і застарілістю технологій, реорганізацією структури підприємств, прогресуючим старінням трудових колективів, зношеністю основних фондів, відсутністю працездатної системи профілактики, недостатнім фінансуванням окремих профілактичних заходів тощо.

Як наслідок, збільшується кількість інвалідів з професійними захворюваннями.

У Донецькій області спільним наказом управління охорони здоров'я облдержадміністрації та управління виконавчої дирекції Фонду у 2002 році з метою поліпшення диспансеризації потерпілих на виробництві з профзахворюваннями, проведення відбору громадян для направлення на обстеження у спеціалізованому лікувально-профілактичному закладі (ДОЛКЛПЗ) було поновлено роботу профпатологічних комісій (які діяли у 90-х роках) у лікувально-профілактичних закладах. Спеціалістів з медичного обслуговування відділень виконавчої дирекції Фонду введено до складу цих комісій, рішення лікувально-експертної комісії ДОКЛПЗ приймаються за участю представників Фонду.

Проблема профзахворюваності законодавчо не врегульована. До цього часу не затверджено Положення про профпатологічну службу України, не розроблені та законодавчо не узаконені критерії встановлення зв'язку захворювань з умовами праці. У вирішенні цих питань сподіваємося на тісну співпрацю з Міністерством охорони здоров'я України та Держгірпромнагляду.»