Про проблеми та шляхи їх вирішення щодо управління системою охорони праці розповідає начальник відділення виконавчої дирекції Фонду у Хустському районі Закарпатської області Володимир Сміщук:

«Ні для кого не таємниця, що на сьогодні цілісна національна система управління охороною праці практично відсутня, хоча її обов'язковість і навіть структура у чинному законодавстві з охорони праці чітко визначена. Для того, щоб виправити цю ситуацію, важливо розуміти, чому так сталося і що робити далі?

Нікого не треба переконувати, що згадана система може дати бажаний ефект лише тоді, коли будуть функціонувати усі її ланки, як на рівні держави, так і на рівні регіонів. Це, у свою чергу, примусить суб'єктів господарювання запроваджувати і підтримувати на належному рівні систему управління охороною праці на підприємствах. Насправді ситуація склалася так, що цей логічний ланцюг біля трьох років як розірвано. Завдання комплексного управління у сфері промислової безпеки та охорони праці, а також контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування законодавством покладено на Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. Щодо нижчого рівня управління - то в усіх обласних та районних держадміністраціях, відповідно до чинного законодавства, мали б бути створені служби охорони праці. Ця вимога ще до недавна дотримувалася. Такі служби формувалися в державних адміністраціях, спочатку у вигляді самостійних підрозділів, а пізніше вирішення питань охорони праці поклали на відповідні підрозділи управлінь праці та соціального захисту населення тих же адміністрацій. Так тривало, на жаль, лише до 2007 року, коли Кабінет Міністрів України прийняв кілька постанов, згідно з якими підрозділи праці та соціального захисту населення, у штаті яких і перебували служби охорони праці, уже не були зобов'язані займатися питаннями охорони праці. Трохи пізніше Кабмін видав постанову від 1 серпня 2007 року №996, якою було затверджено рекомендаційні переліки управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, в яких служб охорони праці вже не було. Таким чином, неузгодженість у створенні підзаконних актів привела до порушення самого Закону України «Про охорону праці» і до зникнення важливої ланки вертикалі державного управління охороною праці в регіонах.

Територіальні органи Держгірпромнагляду втратили найважливіший важіль впливу і контролю за реалізацією вимог чинного законодавства з охорони праці на місцях. Підприємства залишилися без постійного державного контролю. Адже невеликі за чисельністю штатних працівників територіальні структури Держгірпромнагляду не в змозі охопити своєю увагою велику кількість підприємств. До прикладу, на території трьох адміністративних одиниць - двох сільських районів та міста обласного підпорядкування, які обслуговує відділення виконавчої дирекції Фонду у Хустському районі Закарпатської області на сьогодні взято на облік понад 3200 суб'єктів господарювання. За роки діяльності Фонду кількість підприємств зросла більш, як утричі. Безумовно, інспектори Держгірпромнагляду, на яких припадає по кілька наглядових міст і районів, побувати на кожному підприємстві не в змозі.

Зі зникненням державних служб з охорони праці на місцях, робота з контролю за станом організації охорони праці, вжиттям профілактичних заходів з попередження виробничого травматизму ускладнилася і майже повністю лягла на робочі органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відчуваючи спад уваги місцевих органів виконавчої влади до проблем охорони праці та усвідомлюючи своє першочергове завдання - проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаних умовами праці, відділення виконавчої дирекції Фонду у Хустському районі посилило роботу по виконанню делегованих державою повноважень, аби не упускати контролю за станом охорони праці та профілактичною роботою на підприємствах. При цьому, аби досягти бажаного результату, доводилося діяти не лише за статутом Фонду, а і за ситуацією. Одним словом, робилося все, аби страхувальники не відчували збоїв у державному управлінні охороною праці і відповідально ставилися до своїх обов'язків по забезпеченню здорових і безпечних умов праці для працюючих.

Хоч це і не входить до наших обов'язків, але доводилося неодноразово турбувати місцеві райдержадміністрації та міську раду пропозиціями щодо створення методично-консультаційних кабінетів з охорони праці, запровадження посад, або призначення осіб, відповідальних за охорону праці на підвідомчих територіях. І це, у певній мірі, вдалося, бо і в місті Хусті і в обох районах в обов'язки спеціалістів з умов праці і зайнятості населення управлінь праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій і міської ради включено обов'язки по контролю за виконанням регіональної програми, представництва в комісіях зі спеціального розслідування нещасних випадків, надання консультацій, підтримання зв'язків із фондами соціального страхування тощо. Правда, домогтися створення методично-консультаційних кабінетів з охорони праці не вдалося, але думаємо, що це лише справа часу, бо розуміння необхідності вже є.

З великим «скрипом», виключно за рахунок ініціативи і безпосередньої організації, відділенню виконавчої дирекції Фонду вдається разом з райдержадміністраціями, виконавчим комітетом міської ради проводити загальнодержавні заходи до Дня охорони праці, Міжнародного дня інвалідів, наради-семінари, засідання «круглих столів» тощо. Саме працівники відділення виконавчої дирекції Фонду неодноразово ініціювали і активно допомагали організовувати проведення засідань рад з питань безпечної життєдіяльності населення в районах і розглядати на них питання стану охорони праці, на які запрошувались керівники підприємств, де трапилися нещасні випадки чи в незадовільному стані перебувала організація охорони праці.

Сьогодні ми власними зусиллями робимо все, аби керівник новоствореного підприємства отримав хоча б мінімум інформації про його права і обов'язки у сфері охорони праці, щоб спеціалісти підприємств, які вирішують питання охорони праці, знали, куди звернутися за консультацією, порадою, допомогою. До 2009 року ми мали змогу тримати на контролі роботу керівників підприємств і спеціалістів, які опікуються організацією охорони праці, організовуючи за кошти Фонду навчання з охорони праці. У 2008 році нам вдалося за кошти Фонду навчити 160 осіб, таким чином страхувальники відчули реальну віддачу від Фонду. Оскільки Фонд оплачував навчання, ми почали вести контроль за якістю викладання, відвідування слухачами курсів. Ми завели реєстр проходження навчання керівниками та особами, відповідальними за охорону праці підприємств, установ і організацій міста і районів, що дозволило вести планування потреби кількості і прогнозування графіків навчання. На жаль, скрутна фінансова ситуація у Фонді призупинила цей процес, але надіємося, що це тимчасово.

За останні роки, по суті, відділення виконавчої дирекції Фонду стало центром, куди стікається і де аналізується інформація про стан охорони праці на підприємствах, виробничий травматизм, наявність служб охорони праці, проведення медоглядів, навчання, атестації робочих місць тощо. Сюди ж, здебільшого, звертаються за потрібною інформацією інспектори теруправління Держгірпромнагляду по області.

Ми цілком адекватно сприймаємо таку ситуацію, бо знаємо, що у законному порядку поки що не вирішено багато питань щодо відновлення вертикалі управління охороною праці. А тому свідомо привертаємо увагу органів виконавчої влади до проблем охорони праці, систематично інформуємо їх про стан виробничого травматизму на підвідомчих територіях, залучаємо їх представників до участі у роботі комісій, нарад, семінарів, засіданнях «круглих столів», бо віримо, що ці проблеми будуть вирішені.

Така ситуація з управлінням охороною праці не влаштовує мабуть ще більше ніж нас Держгірпромнагляд. Саме тому ними порушено питання перед Кабінетом Міністрів України про відновлення керованості охороною праці на всіх щаблях виконавчої влади і місцевого самоврядування.

Додають оптимізму настрої та оцінка ситуації з охороною праці наших соціальних партнерів - профспілок, які хотіли б шляхом соціального діалогу переконати Уряд системно розглянути стан охорони праці в державі, визначити шляхи вирішення проблем, що накопичилися.

Вселяє довіру і впевненість у вирішенні проблем державного управління охороною праці і позиція Президента України, який на зустрічі з представниками Всеукраїнських профспілок та профоб'єднань, що входять до складу Спільного представницького органу профспілок, визначив пріоритетним напрямом роботи - зниження рівня травматизму, покращення охорони праці.

Підсумовуючи викладене, хочу закликати своїх колег та всіх, хто опікується проблемами охорони праці, бути оптимістами, і надалі своєю працею, ініціативою, небайдужою позицією наближати час, коли повноцінно запрацює система управління охороною праці на всіх рівнях, що дасть змогу узгоджено і більш продуктивно працювати над зниженням рівня виробничого травматизму, вдосконаленням безпеки та покращенням умов праці.»