13 квітня 2010 р.
|
||
|
«Завдяки зусиллям Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з 2007 року кардинально змінилася на краще ситуація по забезпеченню інвалідів праці спеціальним автотранспортом. За період з 2007 по 2009 рік відповідно до чинного законодавства управлінням виконавчої дирекції Фонду у Донецькій області інвалідам праці видано 963 спецавтомобілі. Спочатку Фонд здійснював видачу автомобілів разом з головними управліннями праці та соціального захисту населення облдержадміністрацій, що створювало певні проблеми, пов'язані з оформленням справ потерпілих, але після введення в дію в квітні 2008 року змін до «Порядку забезпечення інвалідів автомобілями», облік інвалідів на отримання автомобілів передано до обласних управлінь виконавчої дирекції Фонду, що дало змогу упорядкувати облік та забезпечити своєчасну видачу автомобілів інвалідам праці. Працівниками обласного управління та відділень Донецької області проводиться належна організаційна робота для своєчасного отримання інвалідами цих автомобілів. Також кожному інваліду та присутнім членам його сім'ї роз'яснюються умови зберігання та експлуатації автомобіля та надається відповідна пам'ятка. На даний час практично всі інваліди праці, які потребують забезпечення спецавтомобілями, ними забезпечені, що дало змогу покращити якість їх життя, адаптуватися в суспільстві. З 2007 нами було вилучено із сімей померлих інвалідів від трудового каліцтва 77 спеціальних автомобілів, із яких 51 було повторно видано наступним за чергою інвалідам за їх згодою, 12 залишено в сім'ях померлих інвалідів після сплати ними залишкової вартості автомобілів. Фонд витрачає значні кошти на проведення ремонту з відновлення придатності вилучених автомобілів до подальшої експлуатації. На такі цілі в 2008 році нами витрачено 39,4 тис. грн.., в 2009 році - 80 тис. грн. Середня вартість відновлення одного вилученого спецавтомобіля складає 6 тис. грн., а в подальшому вона буде зростати із зрозумілих причин: збільшуватиметься термін експлуатації, а відповідно, знос запчастин та агрегатів. Вартість послуг евакуатора, ремонту та запчастин постійно зростає. Інваліди сьогодні не зацікавлені у збереженні, дбайливому догляді за автомобілями, переданими їм Фондом в користування, які в подальшому необхідно повернути. В порушення вимог Порядку, члени сім'ї самовільно заміняють нові механізми, вузли, запчастини на зношені. Автомобілі часто повертаються Фонду членами їх сімей розукомплектованими. Діючий Порядок забезпечення інвалідів автомобілями потребує вдосконалення в частині впровадження відповідальності інвалідів та членів їх сімей за отриманий спецавтомобіль. Сьогодні інвалід отримує автомобіль від Фонду особисто. Члени сім'ї померлого інваліда, які проживають та зареєстровані разом з інвалідом, не несуть відповідальності за збереження автомобіля після його смерті. Відсутність відповідальності інвалідів – користувачів автомобілів за збереження автомобіля призводить до таких випадків, коли користувачі спецавтомобілів, після ушкодження їх в дорожньо-транспортних пригодах, відмовляються від подальшої експлуатації та бажають їх повернути Фонду в не належному технічному стані, погрожуючи, що в іншому разі залишать ці спецавтомбілі біля відділень виконавчої дирекції Фонду або просто на вулиці для подальшого розграбування. На сьогоднішній день на відповідальному зберіганні в сім'ях померлих інвалідів праці та в автоцентрі залишаються 11 спецавтомобілів «Славута», що перебували в попередній експлуатації. Бажаючих їх отримати немає. Більшість інвалідів праці, які перебувають на обліку для забезпечення спецавтомобілями, відмовляються від отримання таких спецавтомобілів, бо хочуть отримати нові. З кожним роком проблема передачі вилучених автомобілів буде загострюватися, передавати їх іншим інвалідам буде все складніше, необхідно буде вирішувати питання про їх збереження, оскільки знайти виробничі площі для цього буде неможливо, а вартість зберігання буде зростати. Тому варто вивчити питання щодо надання дозволу викуповувати автомобілі потерпілим на виробництві за остаточною вартістю за життя, незважаючи на строк їх експлуатації. Згідно з п.32 Порядку, у разі коли під час експлуатації автомобіля у інваліда, члена сім'ї, якому передано право керування автомобілем, виявляються протипоказання до керування ним, питання про передачу права керування автомобілем члену сім'ї, який проживає і зареєстрований за місцем проживання та реєстрації інваліда, або в одному населеному пункті з ним, вирішується у кожному конкретному випадку для інвалідів праці - за рішенням управління виконавчої дирекції Фонду. Дана норма позбавляє права користування отриманими спецавтомобілями одиноких інвалідів, які не мають членів сім'ї. Вважаємо, що в цьому випадку право керування спецавтомобілем повинно передаватись родичам або іншим особам, які мешкають та зареєстровані в одному населеному пункті з інвалідом. На мою думку, було б краще після смерті інвалідів залишати спецавтомобілі, що знаходились в їх користуванні, сім'ям померлих, незалежно від строку їх експлуатації. Виникла нагальна проблема збільшення розміру грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування. Ці компенсаційні виплати передбачені у фіксованих розмірах, які не змінювались з вересня 1997 р. Витрати на запчастини не змінювались з 1991 р. Сьогодні на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів інвалідам виплачується лише 142 грн. на рік. Цієї суми вистачає тільки для придбання 18 л. бензину на рік. Тільки середня вартість технічного обслуговування спецавтомобіля «Славута» в нашому регіоні складає 1500 гривень. Звідки брати інвалідам такі гроші? А за які кошти інваліди мають ремонтувати автомобілі в разі зношення окремих частин, механізмів, виходу автомобіля з належного технічного стану? Спецавтомобілі знаходяться на балансі обласного управління, є власністю Фонду. В цих умовах саме Фонд має проводити виплати на ремонт автомобіля. На транспортне обслуговування інваліди отримують теж мізерну суму - 192 грн. на рік. Для багатьох інвалідів спецавтомобілі моделі «Славута» вважаються незручними та тісними. Із-за травм кінцівок, великого зросту або великої ваги потерпілим дуже складно розміщуватись у салоні «Славути». У зв'язку з цим необхідно розглянути питання щодо забезпечення інвалідів автомобілями іншої марки замість автомобілів «Славута», в разі сплати різниці у вартості. Ми впевнені, що в цьому випадку вони б значно обережніше ставились до отриманих спецавтомобілів, і не виникала б проблема щодо їх зберігання у подальшому.»
|