«У рекомендаціях щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві Міжнародної організації праці, прийнятих ще у далекому 1929 році, звертається особлива увага на те, щоб роботодавці, працівники, організації роботодавців і працівників докладали всіх зусиль, аби запобігати нещасним випадкам на виробництві.

Одним з таких засобів на сучасному етапі розвитку нашої країни є система управління охороною праці підприємства. Об'єктом управління охороною праці є умови і стан охорони праці на всіх робочих місцях підприємства.

Метою впровадження СУОП є безпека і нешкідливі умови праці для працівників у всіх виробничих і технологічних процесах. При цьому слід не тільки вчасно усувати будь-які порушення нормативних актів з охорони праці, але і попереджувати причини їх виникнення.

Функціонування підприємств в умовах ринкових відносин означає, що нещасні випадки і захворювання на виробництві призводять до суттєвих економічних втрат не тільки держави, але і конкретного підприємства. Вони впливають на рентабельність і конкурентоспроможність підприємств, на прибутки трудового колективу.

Незадовільні умови праці негативно позначаються на продуктивності праці, якості і собівартості продукції, зменшують валовий національний дохід країни. Тому всебічна турбота про охорону праці, активна соціальна політика стають важливою проблемою для власників і керівників підприємств, державних і профспілкових органів.

Одними із основних принципів державної політики в галузі охорони праці, відповідно до Закону України «Про охорону праці», є пріоритет життя і здоров'я працівників щодо результатів виробничої діяльності підприємства; підвищення рівня промислової безпеки через забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції; обов'язковий соціальний захист працівників, повне відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності. Встановлена повна відповідальність роботодавця за створення належних безпечних і здорових умов праці на підпорядкованому йому підприємстві.

Основним обов'язком керівника підприємства стає створення такої організації виробництва, за якої досягатиметься найбільший прибуток. Кожен нещасний випадок на виробництві означатиме для підприємства серйозну моральну й економічну втрату.

Забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці є важливим фактором існування підприємства в умовах ринкової конкуренції. Керівник підприємства повинен створювати безпечні умови праці, забезпечувати сприятливий морально-психологічний клімат у трудовому колективі, що сприяє підвищенню продуктивності праці і поліпшенню якості продукції та послуг.»

Андрій Лутак,

страховий експерт з охорони праці

відділення виконавчої дирекції Фонду

в Іршавському районі Закарпатської області