Про життя та долю потерпілого на виробництві, Героя Соціалістичної Праці Василя Тихорського, вшанування його пам’яті працівниками управлінь виконавчої дирекції Фонду у Вінницькій та Донецькій областях розповідає начальник управління виконавчої дирекції Фонду у Донецькій області Віктор Крот:

«Василь Дмитрович Тихорський народився у січні 1930 року у мальовничому селі Журавлівка Тульчинського району Вінницької області, але виховала, загартувала та вивела його в герої Донецька земля, куди він подався 18-річним парубком опановувати одну з найважчих та найнебезпечніших професій – професію прохідника. Свій перший досвід Василь здобув на шахті «Щегловка», потім перевівся на шахту «Бутовка-Северная», але більшу частину свого працездатного віку пропрацював бригадиром прохідницької бригади на шахті «Бутовская» ВО «Макіїввугілля» у м. Макіївка Донецької області.

Незважаючи на молодий вік, Василь Тихорський неодноразово отримував подяки за добросовісне ставлення до роботи та виконання поставлених завдань і планів.

У 24 роки він отримав свої перші медалі – «За трудову відзнаку» та «За відродження вугільних шахт Донбасу». У 1964 році Василю Дмитровичу було присвоєно звання «Ударник комуністичної праці», а в 1966 він отримав перший орден Леніна.

Держава високо оцінила його відданість праці та трудовому обов’язку. Як свідчення визнання – присвоєння Василю Тихорському звання «Герой Соціалістичної Праці», другого ордену Леніна та статусу персонального пенсіонера.

На адміністративному корпусі шахти «Бутовская» відкрито меморіальну дошку, яка розповідає, що на цьому підприємстві свою яскраву та героїчну діяльність здійснював Герой Соціалістичної Праці Василь Дмитрович Тихорський.

Звичайно, за свою важку працю він заплатив дорогою ціною – власним здоров'ям, отримавши важке професійне захворювання легень.

У 1991 році Василь Дмитрович повернувся до свого рідного села, де й провів останні роки життя.

Але пам'ять про нього жива не тільки на Донеччині. Я особисто був знайомий з Василем Тихорським по спільній роботі, а під час перебування у відрядженні на Вінниччині розшукав його могилу, знайшов його рідних, а також розповів колегам Вінницького обласного управління виконавчої дирекції Фонду про цю героїчну людину.

Тепер працівники управління виконавчої дирекції Фонду у Вінницькій області не тільки пишаються своїм героєм-земляком, але й опікуються його сім'єю, доглядають та відвідують могилу Василя Дмитровича».