Робочі органи виконавчої дирекції Фонду у Дніпропетровській області здійснюють реалізацію одного з основних своїх завдань – проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням, викликаним умовами праці.

Аналіз виробничого травматизму та професійної захворюваності на підприємствах у першому півріччі 2011 року свідчить про те, що незважаючи на заходи, які вживаються роботодавцями щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці на кожному робочому місці, робочими органами виконавчої дирекції Фонду, центральними та місцевими органами виконавчої влади, які здійснюють контроль та нагляд за станом охорони праці в різних галузях економіки, попри щорічне зменшення рівня виробничого травматизму його показник залишається ще досить високим.

У першому півріччі 2011 року до відділень виконавчої дирекції Фонду надійшло 507 повідомлень про нещасні випадки (з них 9 повідомлень про групові нещасні випадки, 68 повідомлень про смертельні випадки і випадки смерті працівників на виробництві) та 545 повідомлень про професійні захворювання. Страхові експерти брали участь у розслідуванні усіх нещасних випадків та професійних захворювань. За результатами розслідування складені акти про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 на 342 працівники, у тому числі на травмованих смертельно – 11 актів, на потерпілих у 5 групових випадках складено 12 актів. У 82 випадках комісії з розслідування нещасних випадків дійшли до висновку, що нещасні випадки не пов’язані з виробництвом, у тому числі 40 випадків смерті на підприємстві. Крім того, страхові експерти брали участь у роботі комісій з розслідування нещасних випадків, які стались у минулі роки, а заява надійшла у звітному періоді (65 осіб).

У звітному періоді порівняно з першим півріччям 2010 року рівень травматизму на виробництві зменшився на 73 особи або на 17,6% (342 травмовані особи), також зменшився рівень смертельного травматизму на 11 осіб або на 50% (11 осіб).

Зниження виробничого травматизму зареєстровано в 11 містах і районах області:
у Межівському районі – на 100% (жодного потерпілого проти 2 у першому півріччі 2010 року);
у м. Орджонікідзе – на 75% (2 особи проти 8);
у Верхньодніпровському районі – на 58,3% (5 осіб проти 12);
у м. Петриківському районі – на 50 % ( 1 особа проти 2);
у м. Синельникове – на 50% ( 1 особа проти 2);
у м. Нікополі – на 40% (12 осіб проти 20);
у м. Марганці – на 24 % ( 19 осіб проти 25);
у м. Першотравенську – на 23,5% (26 осіб проти 34 особи);
у м. Тернівці – на 21% (16 осіб проти 33);
у м. Кривому Розі – на 20,35% (90 осіб проти 113);
у м. Дніпропетровську – на 15% (75 осіб проти 88).

На підприємствах, які зареєстровані у відділеннях у Васильківському  та Петропавлівському районах протягом звітного періоду нещасних випадків на виробництві не було.

Зростання загальної кількості нещасних випадків, у порівнянні з першим півріччям 2010 року, сталось на підприємствах, які зареєстровані у 5-ти відділеннях виконавчої дирекції Фонду:
у Покровському районі – на 2 особи (+200 %);
у Солонянському районі – на 1 особу (+100%);
у м.Новомосковську – на 2 особи ( +50%);
у м.Жовті Води – на 1 особу (+33,3%);
у м.Павлограді – на 3 особи (+8%).

У звітному періоді травми були допущені на 159 підприємствах, якими охоплено понад 90 видів економічної діяльності.

Найбільш травмонебезпечними залишаються такі види економічної діяльності, як: добування вугілля – 71 травмований, металургійне виробництво – 35 травмованих, у тому числі – 1 смертельно; добування залізних руд – 33 травмованих, у тому числі – 1 смертельно; добування руд кольорових металів – 20 травмованих; будівництво – 16 травмованих, у тому числі 1 смертельно; торгівля – 11 травмованих, у тому числі 1 смертельно; охорона здоров’я – 11 травмованих.

За професією в числі травмованих переважають гірники очисного вибою (30 травмованих), прохідники (19), слюсарі-ремонтники (15), електрослюсарі підземні (10).

Аналіз показників травматизму, пов’язаного з виробництвом, за основними видами подій показав, що найбільше число нещасних випадків сталося внаслідок падіння потерпілого – складено 120 актів за формою Н-1 (що складає 35% від усіх травмованих), у тому числі під час пересування 81 потерпілий, при падінні з висоти – 20 потерпілих. Від дії предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються травмовано 77 осіб, або 22,5%; від падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи травмовано 62 особи ( 18%); від дії підвищених температур (крім пожеж) – 12 осіб (3,5%); під час дорожньо-транспортної пригоди – 10 осіб (3%).

Фактори, що призводять до виробничого травматизму – це невиконання вимог інструкцій з охорони праці та посадових інструкцій, порушення вимог безпеки праці під час експлуатації обладнання, устаткування, механізмів, незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, будинків, споруд; порушення правил дорожнього руху; допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці, відсутність або недосконалість системи управління охороною праці, незадовільна організація виробництва, низький рівень відповідальності за безпеку праці, як керівництва підприємств, так і працюючих. Іншими словами, виробничий травматизм є наслідком недоліків і упущень у роботі керівників підприємств та фахівців із охорони праці.

Причини, через які трапляються травми на виробництві діляться на: технічні, організаційні та психофізіологічні.

Технічні причини у більшості випадків є результатом конструктивних недоліків устаткування, недостатнього освітлення, зіпсованих засобів індивідуального захисту, перегороджувальних пристроїв тощо. Серед них традиційно переважає незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, будинків, споруд, території, засобів виробництва та транспорту. Через технічні причини постраждало 47 осіб. 

Основними причинами нещасних випадків у першому півріччі 2011 року залишаються організаційні – 78,4% від загальної кількості травмованих. Насамперед, це – невиконання вимог інструкцій з охорони праці (38,3% потерпілих від нещасних випадків на виробництві, або 131 особа). При невиконанні посадових обов’язків отримали травми 41 працівник (12%), при порушенні технологічного процесу – 21 працівник або 6%.

Через психофізіологічні причини отримали травми 7,9% від загальної кількості травмованих.

Згідно зі звітними даними щодо нещасних випадків, які сталися на виробництві, можна стверджувати, що отримання виробничих травм зростає у віці 30 - 39 років – 94 особи, або 27,5% від загальної кількості потерпілих; від 20 – 29 років – 80 осіб, або 23,4%.

Зауважимо, що працівники, які мають найменший, до 10 років, стаж роботи за професією, травмуються найчастіше – з ними сталося 232 нещасних випадки (68%), з них 61 з працівниками, які відпрацювали на підприємстві до 1 року.

Стан професійних захворювань у Дніпропетровській області

Представники робочих органів виконавчої дирекції Фонду, працюючи в комісіях з обстеження умов праці робітників та розслідування випадків хронічних та гострих професійних захворювань, проводять профілактичну роботу в частині надання пропозицій щодо усунення основних причин (щодо технологій, функціонування вентиляційних систем, застосування засобів колективного та індивідуального захисту, обмеження дії шкідливих факторів часом, тощо) які призводять до захворювання.

Проблема профзахворюваності серед працівників підприємств, установ та організацій Дніпропетровської області, на яких умови праці не відповідають чинним нормативно-правовим актам з охорони праці, залишається на сьогодні досить актуальною.

У порівнянні з першим півріччям 2010 року зменшилась кількість професійних захворювань на 9% (510 актів за формою П-4 проти 563). Найбільша кількість професійних захворювань зареєстрована у Криворізькому регіоні – 244 працівники та у вугільному регіоні (міста Павлоград, Першотравенськ, Тернівка) – 226 працівників.

Зростання кількості професійних захворювань має місце на підприємствах м. Кривого Рогу (244 проти 231); м. Тернівки (101 проти 96); м. Орджонікідзе (5 проти 1), м. Нікополя (2 проти 0); м. Жовтих Вод (3 проти 2).

Професійні захворювання розподіляються наступним чином: радікулопатія; хронічне обструктивне захворювання легень; вібраційна хвороба; пневмоканіоз; артроз; нейросенсорна втрата слуху, емфізема і т.д. Згідно із звітними даними відділень найбільш поширеними серед професійних захворювань є радікулопатія – 188 випадків (37%), хронічне обструктивне захворювання легень – 118 випадків (23%), вібраційна хвороба – 38 випадків (7,5%), пневмоканіоз – 10 ( 2%); артрози – 9 (1,7%).

За професіями в числі професійних захворювань переважає підземна група: прохідник – 76 (15%); гірник очисного забою – 68 (13,3%); електрослюсар підземний – 37 (7,25%); машиніст гірничий виїмкових машин – 35 (6,9%).

Основними чинниками, що сприяють розвитку професійної патології є: несправність засобів колективного захисту або незастосування засобів індивідуального захисту, недосконалість технологій, машин, механізмів. На ріст профзахворювань впливає той факт, що в більшості випадків попередній діагноз “профзахворювання” встановлюється не під час проведення періодичних медичних оглядів, а при безпосередньому зверненні працюючих до лікувальних закладів.

За статистичними даними кожен четвертий працює в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам за параметрами вмісту пилу у повітрі робочої зони, вібрації, шуму, важкості і напруженості праці тощо. Найнебезпечніші умови праці у вугільній промисловості та металургії.

Згідно зі звітними даними можна стверджувати, що отримані професійні захворювання зростають у віці: від 50 до 60 років – 250 осіб (49%); від 40 до 50 років -  187 осіб ( 36,7 %); понад 60  років – 48 осіб (9,4%).

Найбільше отримують професійне захворювання працівники, які відпрацювали у важких та шкідливих умовах за професією від 10 до 19 років – 225 осіб або 44% від усієї кількості профзахворювань. На другому місці працівники, які відпрацювали від 20 до 29 років – 124 осіб (24%), на третьому – від 4 до 9 років – 74 особи (14,5%).

Проведена робота з профілактики нещасних випадків та професійних захворювань.

Однією зі складових профілактичної роботи страхових експертів з охорони праці є пропагана безпечних та нешкідливих умов праці. Проведені у звітному періоді семінари, наради, «круглі столи» із спеціалістами з охорони праці підприємств найбільш небезпечних видів діяльності дали змогу донести до їх учасників стурбованість робочих органів виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області рівнем виробничого травматизму і професійної захворюваності, прийняти за їх результатами відповідні постанови, розробити дієві профілактичні заходи.

Значну роль у пропаганді безпечної праці відіграють виступи на радіо і телебаченні, публікації на шпальтах регіональних, всеукраїнських газет та журналів, коли аудиторія споживачів інформації з питань охорони праці суттєво збільшена.

З початку 2011 року представниками робочих органів виконавчої дирекції Фонду в області опубліковано 51 статтю в періодичній пресі.

Проведено 115 нарад з проблематичних питань безпеки та охорони праці (найбільше нарад проведено у Кривому Розі – 44, у м. Дніпрдзержинську – 13, у м. Дніпропетровську - 10, у м. Павлограді - 8, у м. Тернівці – 8.

Взято участь у роботі 149 комісій підприємств з питань охорони праці, у розробленні комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці на 154 підприємствах та у розробленні профілактичних заходів щодо підвищення безпеки виробництва на 856 підприємствах.

Вивчення і впровадження позитивного досвіду роботи базових підприємств області з питань охорони праці, участь в опрацюванні і впровадженні системи управління охороною праці на підприємствах, де вона була відсутня або недосконала, стала важливим засобом запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Дієвим профілактичним заходом слід вважати участь страхових експертів з охорони праці у роботі комісій з розслідування нещасних випадків на виробництві. Це дає змогу впливати на процес розроблення заходів, які в подальшому унеможливлять повторення нещасних випадків за аналогічними причинами, притягнути до відповідальності керівників підприємств, які не створюють  умови праці на кожному робочому місці відповідно до нормативно-правових актів, не забезпечують додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

В числі інших заходів профілактики здійснюються перевірки підприємств-страхувальників з питань проведення ними профілактичних заходів по запобіганню виробничому травматизму.

Станом на 01.07.2011 року в Дніпропетровській області у робочих органах виконавчої дирекції Фонду зареєстровано 116874 підприємства, установ, організацій незалежно від їх форм власності та господарювання.

У 20-ти відділеннях виконавчої дирекції Фонду працює 36 страхових експерти, в управлінні виконавчої дирекції Фонду – 3 страхових експерта. В середньому по області за одним страховим експертом закріплено понад 3200 підприємств.

У звітному періоді страховими експертами здійснено 1761 перевірку стану профілактичної роботи з охорони праці на підприємствах, в тому числі 1430 перевірок юридичних осіб, 331 перевірка фізичних осіб, які використовують найману працю. Під час перевірок було виявлено 9148 порушень безпеки праці, вносились пропозиції Держгірпромнагляду щодо заборони експлуатації робочих місць, дільниць, цехів у 22 випадках. Крім того, страховими експертами з охорони праці розглянуто 12 скарг та заяв застрахованих, складено 51 протокол про адміністративні правопорушення, бралась участь у роботі комісій на підприємствах з перевірки знань з охорони праці працівників у 203 випадках, з випробування та приймання в експлуатацію виробничих об’єктів у 44 випадках.

Усі профілактичні обстеження завершувалися врученням роботодавцям подань із вимогою усунення виявлених порушень нормативних актів з охорони праці, вирішення конкретних питань, що виникають у процесі виробництва.

Профілактика нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у 2010 році

Профілактика нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у 2009 році